Поки в ірпінських школярів тривав канікулярний тиждень, учителі зайнялися самоосвітою та здобуттям нових знань і вмінь. В Ірпені було організовано низку масштабних освітянських семінарів і тренінгів, серед яких і семінар “Планування роботи з самооцінювання” від директора Центру тестових технологій моніторингу якості, шеф-редактора порталу «Освітня політика» Віктора Громового.
Одна з книг Віктора Громового, присвячена школі і різним освітнім моделям – “Школа, школа…” – уже давно стала настільною в директора Ірпінської школи №2 Ірини Бєлової. Вона її не просто читає-перечитує, а й застосовує на практиці взяті з неї знання. Запросити автора улюбленої книги в гості до свого колективу, аби освітяни могли особисто його розпитати про те, що їх хвилює, краще зрозуміти, як вибудовувати у власному закладі систему самооцінювання, як покращити свою роботу, Ірина Германівна хотіла давно. 25–26 лютого все для цього склалося: і Віктор Громовий знайшов у своєму щільному графіку можливість приїхати в Ірпінь, і колеги – а разом із ними активні батьки та учні – підтримали задум керівника школи. Зважаючи на актуальність теми, обраної для зустрічі, на подив гостя педагоги забули навіть запитати про традиційні сертифікати чи інші папірці, які зазвичай видають після подібних семінарів. Це вразило Віктора Володимировича: “Багатьох людей цікавить лише можливість отримати папірець, щоб потім його кудись повісити чи комусь показати. А ірпінських освітян цікавлять реальні практичні речі, розвиток. Це вже дуже високий показник”.
Самооцінка по-освітянськи
Без самооцінювання неможливий розвиток будь-якого підприємства чи галузі. “Якщо не буде оцінки якості продукції, то є вірогідність, що буде брак, неякісний продукт та неефективна робота, – зауважує Віктор Громовий. – Тому ми й вирішили саме цьому приділити час. Головний, хто оцінює – це споживач. Тож ми невипадково залучили до діалогу також учнів і батьків, які ділилися власним баченням – які для них є вагомі показники якості освіти, як ці показники можна відстежити та інше”.
Учасники семінару окреслили кілька головних позицій, які найбільше потребують змін. Учні перш за все сформулювали запит на індивідуалізацію – для них це показник якості освіти, який враховує їхні інтереси, їхні потреби, мотивує. “Так і має бути. Не учні повинні підлаштовуватися під спущені зверху програми, бачення, “моделі випускника”, як у нас говорять, а система освіти повинна підлаштовуватися й відповідати на запит індивідуалізації. Так само і вчитель має змінювати свою роль – ставати уже не просто джерелом інформації, а більше бути тією людиною, яка б супроводжувала школярів. І учні чітко цей запит сформулювали”, – зазначив Віктор Громовий.
Батьки пропонували більш звичні речі – щоб у школі були комфортніші й безпечні умови для їхніх дітей. Природно, що вони хочуть бути спокійними за життя і здоров’я своїх школяриків. Однак комфортні умови – це не тільки нормальний температурний режим, а й психологічний клімат. На цьому наголосили батьки, звернувши увагу на те, що дітям у рідній школі необхідно мати місце для спокою і відпочинку.
“Сьогодні школа переповнена, і це дуже турбує батьків. Тож психологічну безпеку вони поставили на перше місце, – включається в розмову директор Ірина Бєлова. – В умовах великого скупчення учнів треба шукати місце для психологічного розвантаження. Треба змінювати середовище – скажімо, робити обжитими й затишними коридори з зонами відпочинку, де можна хоча б трохи усамітнитися, перепочити, а також облаштовувати місця, де було б більше тиші. Батьки шукають не тільки безпечного середовища, а середовища, наповненого позитивними смислами. До речі, “Громадський бюджет” допомагає вирішити подібні питання. Бібліотека на сьогодні – таке оновлене і гарне місце, де можна знайти тишу. Але цього недостатньо”.
Звертали батьки увагу і
на необхідність встановлення світлофору на перехресті вулиць Соборної і
Тургенєвської, адже там багато дітей ідуть відразу до двох шкіл.
Якість освіти
Після безпеки середовища заговорили про якість освіти. Учні відверто наголошують на необхідності зміни ролі вчителя. Вони хочуть бачити в ньому людину, яка б їх розуміла і чула, а не тільки слухала. Не обійтися в сучасному світі й без постійної самоосвіти, оновлення і поповнення знань. Власне, сьогодні «Нова українська школа» наголошує, що навчання має тривати впродовж усього життя. «Але ми спочатку маємо мотивувати вчителів навчатися впродовж усього життя, – додає Ірина Германівна. – Бо багато над чим треба працювати. Добре, що сьогодні всі побачили, що освіта – це спільна справа. І не така вже й проста, як комусь може здаватися. І тут теж потрібно бути толерантним і виваженим. Тому що часом це виходить за певні межі й має зворотну реакцію. От, скажімо, серед учителів з’явилася нова тенденція, якої раніше не спостерігала. Ті з них, хто звільняється з роботи, стали наводити два аргументи. Щодо невідповідності зарплати – це зрозуміло. Але почало звучати нове, чого раніше не було: “Навіщо мені ця професія, якщо це мене принижує? Мало того, що я отримую малу зарплату, так іще кожен батько вважає, що має право принижувати мене!” І це вже стає проблемою”.
Про дуже агресивне середовище, в якому нині живуть освітяни, не змовчав і Віктор Громовий. Він із цим стикається часто, особливо в соцмережах. “Я кажу людям: слухайте – в нас немає інших учителів! Якщо ви будете цих топтати, а не піднімати, то хто вчитиме ваших дітей? Є мудрі батьківські спілки, яких якщо не влаштовує рівень викладання вчителів, то вони знаходять кошти і фахівців, організовують для освітян курси, семінари і допомагають їм змінюватися.
Але чим далі, тим більше проявляється інша позиція – роздути проблему, відразу покликати телебачення, зробити з мухи слона, на всю країну показати ситуацію, яка часом виїденого яйця не варта. І ця агресивна хвиля змиває все. Вона дуже демотивує освітян”».
Із проекцією в майбутнє
Проблемою самооцінювання Віктор Громовий почав займатися 20 років тому, ще перебуваючи на посаді директора гімназії у Кропивницькому. “Для нас ще тоді ця тема була актуальною і ми шукали у тому числі й зарубіжні практики. У мене не було мети написати дисертацію. Я просто розумів, наскільки це потрібно на практиці. Ніхто не повинен нав’язувати школі те, що робилося раніше, а має дати можливість обрати власну модель оцінювання. Ми сьогодні в Ірпені вчилися це робити”, – розповідає Віктор Володимирович.
Ще одна з тем, яку він прискіпливо досліджує і розробляє – менеджмент інновацій: як запускати інноваційні процеси у традиційному і досить консервативному середовищі школи. Віктор Громовий сміливо пройшовся по педагогічних стереотипах, бо «життя змінюється, іде вперед, а багато стереотипів залишається непорушними». Сучасні педагогічні технології – це теж його тема – технологія розвитку критичного мислення. Останні п’ять років як шеф-редактор інтернет-порталу “Освітня політика” він часто звертається до цього поняття, а також дає багато інформації, пов’язаної з реформою сучасної освіти, причому чимало матеріалів, з його слів, містять альтернативні точки зору, навіть якщо це не всім подобається. “Ми не є піар-спрямовані, а копаємо глибоко. Зараз є можливості виходити за межі “ящика”. Це й треба робити”.
За словами Ірини Бєлової, у колективі школи №2 – культ нового. “Якщо можна отримати знання, ми не оминаємо такої можливості. Спочатку ми з моїм колишнім заступником запрошували з заняттями фахівців, і це досить важко сприймалося колегами. Зараз ситуація змінилася. І я кажу – я щасливий директор. Втім, ми не беремося за все, що під руку підвернеться. Ми активно шукаємо проекти, які будуть корисними для подальшого життя, мають майбутнє і практичне застосування. Минулого разу ми запрошували фахівця, який розповідав нам про важливість критичного мислення. Це важливо для всіх – для будь-якого учня і дорослого. І ще – намагаємося, щоб максимально у наших семінарах були задіяні родини”, – розповідає Ірина Германівна.
Два дні наполегливої
роботи дали педагогам Ірпінської школи №2 не тільки чітке розуміння, що варто
змінити, до чого прагнути, як вибудовувати роботу для досягнення поставлених
цілей, а й безцінний скарб: Віктор Громовий передав колегам свої напрацювання –
понад 700 різноманітних документів в електронному вигляді, публікацій,
методичок, які збирав упродовж багатьох років, і в яких можна знайти відповіді
на більшість актуальних освітянських питань. Презентував і свої нові посібники,
які також стануть у нагоді.
Зустрічі з Віктором
Громовим будуть і в майбутньому. І не тільки в межах колективу 2-ї школи. На
сьогодні з управлінням освіти і науки ІМР є домовленість про те, що наступний
семінар відбудеться незабаром – для директорів усіх шкіл Приірпіння.
Юлія БЕРЕЖКО-КАМІНСЬКА
Джерело – Правда Ірпеня
